  
Загальна характеристика
Територія Звенигородського району знаходиться на Правобережжі, в центрі Черкащини у лісостеповій фізико-географічній зоні, в межах Придніпровської височини.
Рельєф — пологохвилястий, розмежований ярами та балками, долинами річок. Основні річки — Гнилий Тікич, Шполка, Вільшанка.
Надра
району мають широкий спектр корисних копалин, серед яких основне місце
займають паливні та будівельні матеріали. У районі є запаси бурого вугілля, бентонітових глин, каоліну (промислова розробка), будівельних пісків, будівельного каменю (промислова розробка) та джерела радонових вод (санаторій "Радон").
Площа району — 1010 км². Площа сільськогосподарських угідь — 63922 тисяч га. Населення — 52,1 тисяч осіб, у тому числі: міського — 18,9 тисяч осіб, сільського — 33,2 тисячі осіб.
Населених пунктів — 40, у тому числі 1 місто і 39 сільських поселень, які підпорядковуються 1 міській і 27 сільським радам.
Історія
Історія Звенигородщини сягає сивої давнини. Археологічні знахідки на території району свідчать про поселення людей тут ще за часів кам'яного віку. В результаті розкопок 1996
року Великого Рижанівського Кургану було знайдено унікальне за останні
160 років поховання скіфської доби, вік якого майже дві з половиною
тисячі років. На території району є також сліди трипільської (села Вільховець, Багачівка, Козацьке, Стара Буда, Стецівка, Чичиркозівка) і черняхівської (села Ризине, Водяники, Моринці) археологічних культур.
У минулому Звенигородка була значним укріпленим містом із обнесеним частоколом замком. Під час спустошливої навали монголо-татар місто було зруйноване. Перша літописна згадка про місто Звенигород датується 1394 роком. У середині XVI століття Звенигородщина підпала під владу Речі Посполитої. На її землях прокотилося повстання відоме під назвою Коліївщина.
1793 року Звенигородщина в складі Правобережжя відійшла до складу Російської імперії.
На Звенигородщині, в селі Гусакове, 23 квітня 1917 року був започаткований Всеукраїнський рух – Вільне козацтво, одним з отаманів якого був Юрко Тютюнник. В історії України відоме і Звенигородсько-Таращанське повстання.
28 січня 1944 року в ході Корсунь-Шевченківської битви у Звенигородці відбулося з’єднання військ 1-го і 2-го Українських фронтів, – взято в оточення німецько-фашистські війська.
Охорона здоров’я
У районі діють Центральна районна лікарня, 4 дільничних лікарні та 1 амбулаторія на 50 ліжок. Створено виїзні бригади, впроваджується сімейна медицина, кілька фармацевтичних аптек.
Освіта
Збережено мережу навчальних закладів. Нині діють 36 загальноосвітніх
навчально-виховних закладів. При Стецівській загальноосвітній школі діє
Мала академія народних мистецтв.
У Звенигородці працює філія Східноєвропейського університету економіки та менеджменту (СУЕМ), у Шевченковому
— сільськогосподарський коледж та філія Черкаського
інженерно-технологічного університету (ЧІТУ), спеціалізована
школа-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного
профілю, є 2 професійно-технічних училища в Звенигородці, Козацькому).
Культура
В районі функціонують районний Будинок культури, 36 клубних та 36
бібліотечних закладів, школа мистецтв, художня і дитячо-юнацька
спортивна школи. 13 колективів носять почесне звання "народний
аматорський", ряд колективів — переможці обласних і учасники міжнародних
конкурсів, це:
- вокальний ансамбль "Заспів" районного Будинку культури;
- аматорська хорова капела;
- народний ансамбль танцю "Звенигора";
- вокальне тріо Водяницького будинку культури - переможець Всеукраїнського конкурсу "Встань, козацька славо!".
Високу оцінку глядачів отримали народний аматорський
фольклорно-аутентичний колектив Вільховецького сільського Будинку
культури та народний фольклорний ансамбль "Журавка", агітаційно-художній
театр малих форм Моринського сільського будинку культури.
У районі щорічно проводиться конкурс юних поетів "Тарасовими шляхами".
Вихованці художньої школи стали переможцями обласної виставки, присвяченої 191-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.
Традиційно на Звенигородщині проводиться обласне
літературно-мистецьке свято "Вінок Кобзареві" у рамках Міжнародного
літературно-мистецького свята "В сім’ї вольній, новій…"
На малій батьківщині Кобзаря розпочато виконання Державної туристично-культурологічної програми "Золота підкова Черкащини".
У районі започатковано розвиток сільського зеленого туризму. Так, у селі Моринці, де народився Тарас Шевченко, вже приймає туристів власниця приватної садиби "Кобзарева колиска" В. С. Чепурна.
Екскурсійні об'єкти
Визначні пам'ятки
Садиба В.В. Голіциної XVIII-XIX століть у селі Козацькому
є пам’яткою архітектури загальнодержавного значення разом із дворовим
будинком XIX століття і будинком управляючого. Пам'ятками архітектури
місцевого значення на Звенигородщині є:
Музеї
Персоналії
У гусарському полку, розташованому в Звенигородці, служив російський поет-партизан, герой Вітчизняної війни 1812 року Денис Давидов.
У Звенигородці часто бував російський байкар Іван Крилов, який в 1797 – 1801 роках проживав у селі Козацьке в маєтку князя Голіцина.
На Звенигородщині народились:
- український зоолог і палеонтолог, академік І.Г. Підоплічко (Козацьке);
- український агрохімік, ґрунтознавець і фізіолог рослин, академік П.А. Власюк (Чемериське);
- зоолог-фауніст, професор І.Я. Криницький (Звенигородка);
- бібліограф і бібліотекознавець Л. У. Биковський (Вільховець);
- український скульптор Каленик Терещенко (Попівка);
- українська художниця, фольклорист, етнограф Софія Терещенко
(Попівка), стараннями якої 14 вересня 1920 року засновано Звенигородську
художню школу імені Тараса Шевченка, а в 1922 році – повітовий музей
імені Тараса Шевченка.
Український композитор, диригент і хормейстер Олександр Кошиць провів дитячі і юнацькі роки в селі Тарасівка.
У Звенигородці жив і працював письменник, учений широкого профілю –
філолог, сходознавець, історик, академік, перший Неодмінний Секретар
Української Академії Наук (з 14 листопада 1918 року) Кримський Агатангел Юхимович.
Із Звенигородщиною пов’язане ім’я відомого політика і громадського
діяча, політв’язня радянських часів, Героя України В’ячеслава Чорновола
який виріс і закінчив школу в с. Вільховець.
На території району живуть і працюють:
- поети прозаїки, члени Національної спілки письменників України:
Михайло Іванченко, Олексій Озірний, Людмила Солончук, Сергій Ткаченко,
етнограф-народознавець Вадим Мицик, художник і поет Анатолій Савченко;
- заслужені працівники культури України: Богінський Анатолій
Станіславович, Кріпак Ніна Семенівна, Соломаха Поліна Омельянівна,
Шевченко Людмила Михайлівна.
На даний час головою Черкаської обласної державної адміністрації,
депутатом обласної ради є Черевко Олександр Володимирович який народився
в селі Водяники, Звенигородського району.
| 
